Переоцінка активів – це процес визначення нової грошової оцінки активів підприємства, відмінної від їхньої початкової вартості. Ця процедура є невід’ємною частиною бухгалтерського обліку і має ряд важливих функцій.

Чому переоцінка необхідна?

• Відповідність міжнародним стандартам: Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) вимагають, щоб активи відображалися у фінансовій звітності за їхньою справедливою вартістю. Тобто, вартість активу має відповідати його ринковій ціні на певну дату.
• Точніша фінансова звітність: Переоцінка допомагає забезпечити більш точне відображення фінансового стану підприємства. Це особливо важливо для активів, вартість яких значно змінилася з моменту їх придбання (наприклад, нерухомість, обладнання).
• Обґрунтовані управлінські рішення: Актуальна інформація про вартість активів є важливою для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Наприклад, якщо вартість активу значно знизилася, керівництво може прийняти рішення про його продаж.
• Оптимізація податків: У деяких випадках переоцінка активів може дозволити оптимізувати податкові платежі.
• Залучення інвестицій: Інвестори та кредитори зазвичай надають перевагу компаніям, які мають точну та прозору фінансову звітність. Переоцінка активів сприяє підвищенню довіри до компанії.

Які активи підлягають переоцінці?

Переоцінці підлягають різні види активів, зокрема:

• Нерухомість: будівлі, земельні ділянки.
• Обладнання: машини, верстати, транспортні засоби.
• Інвестиції: цінні папери, частки в інших компаніях.

Які методи використовуються для переоцінки?

Для переоцінки активів використовуються різні методи, вибір яких залежить від виду активу та доступної інформації. Найпоширенішими методами є:

Методи переоцінки:

• Порівняльний підхід: Найчастіше використовується для нерухомості. Передбачає порівняння вартості оцінюваного активу з вартістю аналогічних активів, які були продані на ринку протягом певного періоду.
• Дохідний підхід: Використовується для активів, які приносять дохід (наприклад, орендна нерухомість). Вартість активу визначається на основі очікуваних майбутніх доходів.
• Витратний підхід: Використовується рідше і зазвичай для спеціалізованих активів. Вартість активу визначається на основі витрат на його відтворення або заміну.
• Частота переоцінки: Частота переоцінки залежить від виду активу, його використання та мінливості ринкових цін. Для деяких активів (наприклад, нерухомості) переоцінка може проводитися щорічно, для інших – рідше.
• Облік різниць при переоцінці: Різниця між попередньою оцінкою і новою оцінкою відображається у власному капіталі підприємства. Якщо вартість активу зросла, різниця зараховується до додаткового капіталу. Якщо вартість активу зменшилася, різниця списується на нерозподілений прибуток.
• Знос переоцінених активів: Після переоцінки амортизація нараховується на нову оцінену вартість активу.

Вплив переоцінки на бухгалтерську звітність

Переоцінка активів має значний вплив на бухгалтерську звітність підприємства. Основні наслідки такі:

• Зміна структури балансу: Збільшення вартості активів призводить до збільшення власного капіталу підприємства, що позитивно впливає на фінансову стійкість.
• Вплив на фінансові показники: Переоцінка може вплинути на такі фінансові показники, як рентабельність активів, коефіцієнт власного капіталу тощо.
• Поліпшення якості фінансової звітності: Переоцінка дозволяє відобразити реальну вартість активів підприємства, що підвищує достовірність фінансової звітності.

Важливі моменти, які слід враховувати при переоцінці активів:

• Професіоналізм оцінювача: Для проведення переоцінки необхідно залучати кваліфікованого оцінювача.
• Документальне оформлення: Всі результати переоцінки повинні бути належним чином оформлені документально.
• Суворе дотримання нормативних вимог: Переоцінка повинна проводитися відповідно до вимог національних стандартів бухгалтерського обліку та інших нормативних документів.